<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	>

<channel>
	<title>Трэш</title>
	<atom:link href="http://globaltrash.com.ua/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://globaltrash.com.ua</link>
	<description>Киевская трэш тусовка</description>
	<pubDate>Fri, 04 Jul 2008 15:51:00 +0000</pubDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.5.1</generator>
	<language>en</language>
			<item>
		<title>Война Тромы - Troma&#8217;s War</title>
		<link>http://globaltrash.com.ua/vojna-tromy-tromas-war/</link>
		<comments>http://globaltrash.com.ua/vojna-tromy-tromas-war/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 04 Jul 2008 15:51:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Larry</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Обсор Кино]]></category>

		<category><![CDATA[Трэш]]></category>

		<category><![CDATA[Кино]]></category>

		<category><![CDATA[Трома]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://globaltrash.com.ua/vojna-tromy-tromas-war/</guid>
		<description><![CDATA[
Год выхода: 1988
Режиссер: Ллойд Кауфман /Lloyd Kaufman/, Майкл Херц /Michael Herz/
Помните те молодецкие моменты когда Кауфман давал просраться? Помните? Помните?
Хотите окунуться в радостную жизнь чёрно-белых семейных телесериалов Америки 70ых? Тогда этот фильм обязателен для просмотра.

В ролях: Каролин Бьюкэмп /Carolyn Beauchamp/, Шон Боуэн /Sean Bowen/, Рик Вошберн /Rick Washburn/, Патрик Везерс /Patrick Weathers/, Джессика Дублин /Jessica [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: center;"><img class="aligncenter" src="http://i.piccy.kiev.ua/i2/10/48/e98be7f21e425b67a359fe1fd346.jpeg" alt="" width="319" height="475" /></p>
<p><strong>Год выхода:</strong> 1988</p>
<p><strong>Режиссер:</strong> Ллойд Кауфман /Lloyd Kaufman/, Майкл Херц /Michael Herz/<br />
Помните те молодецкие моменты когда Кауфман давал просраться? Помните? Помните?</p>
<p>Хотите окунуться в радостную жизнь чёрно-белых семейных телесериалов Америки 70ых? Тогда этот фильм обязателен для просмотра.</p>
<p><span id="more-238"></span></p>
<p><strong>В ролях:</strong> Каролин Бьюкэмп /Carolyn Beauchamp/, Шон Боуэн /Sean Bowen/, Рик Вошберн /Rick Washburn/, Патрик Везерс /Patrick Weathers/, Джессика Дублин /Jessica Dublin/</p>
<p><strong>О фильме:</strong> Это репрезентативная срезка апокалиптических страхов простого американца. После крушения самолета герой попал в очень симпатичное государство, в котором заправляют сиамские близнецы со сросшимися головами.</p>
<p> </p>
<p><img src="http://img92.imageshack.us/img92/3656/tromaswarscreenha0.jpg" alt="" width="576" height="432" /></p>
<div class="vvqbox vvqyoutube" style="width:425px;height:355px;">
<p id="vvq48706b970cc51"><a href="http://www.youtube.com/watch?v=6a2iz1AzT54">http://www.youtube.com/watch?v=6a2iz1AzT54</a></p>
</div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://globaltrash.com.ua/vojna-tromy-tromas-war/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Трэш и пустота</title>
		<link>http://globaltrash.com.ua/tresh-i-pustota/</link>
		<comments>http://globaltrash.com.ua/tresh-i-pustota/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 04 Jul 2008 15:31:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Larry</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Обсор Литературы]]></category>

		<category><![CDATA[Трэш]]></category>

		<category><![CDATA[Литература]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://globaltrash.com.ua/tresh-i-pustota/</guid>
		<description><![CDATA[
Спрашивать меня, о чем написано в этих книжках, совершенно бесполезно - запомнить, что в какой книге происходит, решительно невозможно. Если и в самом деле книги за Донцову пишет коллектив литературных негров, то, наверное, это клонированные негры, ничем друг от друга не отличающиеся и выдающие на-гора продукт абсолютно ровный по качеству. Поэтому я не в состоянии [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: center;"><img class="aligncenter" src="http://i.piccy.kiev.ua/i2/08/6e/6544b75d974ec72ad8ca28250eb6.jpeg" alt="" width="200" height="342" /></p>
<p>Спрашивать меня, о чем написано в этих книжках, совершенно бесполезно - запомнить, что в какой книге происходит, решительно невозможно. Если и в самом деле книги за Донцову пишет коллектив литературных негров, то, наверное, это клонированные негры, ничем друг от друга не отличающиеся и выдающие на-гора продукт абсолютно ровный по качеству. Поэтому я не в состоянии ни пересказать ни одну из книг, ни даже вспомнить: вот та, например, книжка, в которой главная героиня Даша Васильева встречает в подмосковном лесу стаю пингвинов, - она о чем, о подпольной лаборатории по производству косметики из человеческих эмбрионов или про орудующую с советских времен шайку фальшивомонетчиков? А в какой же тогда книге тайный орден чекистов убивает нацистских преступников с помощью отравленного перстня? В общем, сплошная путаница.</p>
<p> </p>
<p><span id="more-237"></span></p>
<p>Наверное, именно из-за этой путаницы, столь расслабляющей сознание, я и подсел на Донцову, и уверен: если, черт подери, все-таки вырвусь на следующей неделе куда-нибудь в отпуск, то возьму с собой пару-тройку этих пестрых томиков с бессмысленными и ни к чему не обязывающими клонированными детективами.</p>
<p>Я люблю трэш. Именно он, а не искусство, претендующее на то, чтобы как можно скорее стать классикой, определяет лицо эпохи. Свое представление о позднем застое, что бы там ни говорили высоколобые искусствоведы, новые поколения всегда будут формировать по фильму &#8220;Москва слезам не верит&#8221;, а не по фильмам Тарковского. Кошмарное безвременье начала девяностых гораздо ярче и выпуклее показано в многочисленных фильмах Эйрамджана, а не в шедеврах Сокурова, уже сейчас никому не нужных. Фильмы Гайдая про Шурика по определению интереснее каких-нибудь &#8220;Девяти дней одного года&#8221; - бытовые картинки шестидесятых годов, приправленные старомодной сатирой, гораздо ценнее для нас, чем пустые и заунывные споры физиков и лириков.</p>
<p>То же и с литературой. То, что когда-то печаталось с продолжением в толстых журналах, вырезалось, переплеталось, давалось знакомым почитать на одну ночь, - сегодня складируется где-нибудь на дачах или на чердаках, а то и вовсе выбрасывается на помойку, выбрасывается, как правило под покровом ночи, потому что ну как сознаешься себе в том, что многие годы у среднестатистического советского гражданина были посвящены поглощению пустоты, расфасованной в книжные строчки. Деревенская проза про деревню, которой не было, городская проза про несуществующие города, военная проза про войну, которой не было. Позже - сотни томов про сталинские репрессии, про коллективизацию, потом &#8220;про то, как на самом деле было на войне&#8221;. И так далее.</p>
<p>В девяносто шестом году мне было шестнадцать лет, и что-то я тогда увлекся разгребанием нашего семейного чердака, на котором хранились эти тонны совписовской макулатуры - &#8220;Плаха&#8221;, &#8220;Прощание с Матерой&#8221;, &#8220;Царь-рыба&#8221;, &#8220;Белые одежды&#8221;, &#8220;Берег&#8221;, прочие литературные хиты семидесятых-восьмидесятых. Добросовестно все прочитал. За окном расцветал цивилизованный рынок ельцинского образца - сновали челноки с клетчатыми клеенчатыми сумками, лица кавказской национальности, сидя на корточках у коммерческих палаток, курили и разговаривали на своих загадочных языках. Девчонки носили смешные шортики. Из форточек неслось &#8220;А я нашел другую, хоть не люблю, но целую&#8221; от популярной тогда группы &#8220;Нэнси&#8221;. На дверях продовольственных магазинов висели плакаты &#8220;Купи еды в последний раз&#8221; с портретом Зюганова - страна готовилась к, как тогда казалось, самым драматичным выборам в своей истории.</p>
<p>Жизнь ставила перед людьми сотни новых, чертовски важных вопросов. Искать ответы на них в тех книгах было решительно бесполезно. Несуществующие люди обсуждали несуществующие проблемы на несуществующем языке. Писатели, написавшие все те книги, - те самые писатели, которые всего за десять лет до описываемых времен всерьез претендовали на то, чтоб их имена продолжили ряд &#8220;Пушкин - Лермонтов - Гоголь - Тургенев - Достоевский - Толстой - Чехов&#8221;, при жизни сошли на нет, продемонстрировав собственную несостоятельность. Сегодня уже никому в голову не придет читать Айтматова или Распутина: они, как сейчас понятно, ничего не написали ни о своих временах, ни о чем-то вечном.</p>
<p>Мастера современного им трэша тоже не писали о вечном - впрочем, и не претендуя на это. Но, развлекая современного им читателя, они добросовестно и ярко запротоколировали всю тогдашнюю жизнь. Вот был такой Лазарь Карелин, по его роману &#8220;Змеелов&#8221; о коррумпированных работниках торговли даже фильм в свое время был снят с актером Михайловым в главной роли. Дурацкий пафос обличения коррупции в социалистическом обществе легко отшелушивается от тщательного описания советской действительности начала восьмидесятых - такого описания, какого ни у кого из больших писателей не найдешь.</p>
<p>А более ранние времена? Пару лет назад Ad Marginem начал переиздавать советские детективы сталинских времен - про майора Пронина и менее знаменитых сыщиков и чекистов, безумно наивные и примитивные книжки, но настоящая жизнь - все равно в них, а не в той литературе, которая тогда активно поощрялась Сталинскими премиями. Всевозможные &#8220;Студенты&#8221;, &#8220;Искатели&#8221;, &#8220;Водители&#8221; и прочие &#8220;Журбины&#8221; - это с самого начала были мертвецы, а майор Пронин - он живой, он бреется в парикмахерской в первом этаже новой гостиницы &#8220;Москва&#8221;, ходит в зеленом пальто, пьет газировку из сифонов, тем и интересен. Да и написано очень хорошо. И я, проникшись, хожу по букинистическим магазинам, выискивая не переизданные произведения того же жанра, нахожу, читаю и радуюсь, сталкиваясь в очередном томике забытого писателя с сочным оборотом вроде <em>&#8220;турецкий шпион Абдурахман, кокаинист и педераст&#8221;</em>. Время безжалостно определяет истинную ценность книг, и в большинстве случаев правильный ответ не совпадает с мнением современников.</p>
<p>У трэша никогда не было главного недостатка большой литературы - трэш никогда не жил по идиотскому (но работавшему!) евтушенковскому закону про поэта, который больше, чем поэт. Трэш ни на что никогда не претендовал, поэтому выжил. Поэтому &#8220;Майора Пронина&#8221; читать можно, а &#8220;Братьев Ершовых&#8221; - нельзя. Поэтому &#8220;Змеелов&#8221; интересен, а &#8220;Белые одежды&#8221; - нет.</p>
<p>Поэтому, собственно, я и читаю Донцову. Единственное, что смущает, - тот, старый трэш интересен прежде всего на фоне современной ему большой литературы, а Донцова интересна на фоне современной ей пустоты. Даже при Ельцине существовали хоть и формальные, но все же живые классики - писатели типа Виктора Астафьева. Сейчас таких писателей нет в принципе. Путинская эпоха - первая в русской истории эпоха без большой литературы. И знаете - неуютно как-то жить без нее. Без нее - скучной, пафосной, глупой. Пустота есть пустота. И никакая Донцова не спасает.</p>
<p> </p>
<p>Автор: <a href="http://www.apn-nn.ru/author_s/173.html" onclick="javascript:pageTracker._trackPageview ('/outbound/www.apn-nn.ru');">Олег Кашин</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://globaltrash.com.ua/tresh-i-pustota/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Bonde Do Role (Funk / Club / Metal)</title>
		<link>http://globaltrash.com.ua/bonde-do-role-funk-club-metal/</link>
		<comments>http://globaltrash.com.ua/bonde-do-role-funk-club-metal/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 03 Jul 2008 15:11:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Larry</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Обсор музыки]]></category>

		<category><![CDATA[Трэш]]></category>

		<category><![CDATA[Музыка]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://globaltrash.com.ua/?p=236</guid>
		<description><![CDATA[ 

 Нелепая бразильская троица со своими нелепыми хитами может пробраться в душу к любому неуравновешеному человеку.
  

Bonde Do Role - &#8216;Marina Gasolina&#8217;

http://www.youtube.com/watch?v=2QHt3WCHUGc

Bonde Do Role - Solta O Frango

http://www.youtube.com/watch?v=Kgb6FxuaPQA

Bonde Do Role - &#8216;Office Boy&#8217;

http://www.youtube.com/watch?v=Iv8mZh3MHhA



]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p> </p>
<p style="text-align: center;"><img class="aligncenter" src="http://holamun2.com/legacy/wp-content/uploads/2006/12/bonde-do-role.jpg" alt="" width="400" height="276" /></p>
<p> Нелепая бразильская троица со своими нелепыми хитами может пробраться в душу к любому неуравновешеному человеку.</p>
<p>  </p>
<p><span id="more-236"></span></p>
<p><strong>Bonde Do Role - &#8216;Marina Gasolina&#8217;</strong></p>
<div class="vvqbox vvqyoutube" style="width:425px;height:355px;">
<p id="vvq48706b973d457"><a href="http://www.youtube.com/watch?v=2QHt3WCHUGc">http://www.youtube.com/watch?v=2QHt3WCHUGc</a></p>
</div>
<p><strong>Bonde Do Role - Solta O Frango</strong></p>
<div class="vvqbox vvqyoutube" style="width:425px;height:355px;">
<p id="vvq48706b973ded5"><a href="http://www.youtube.com/watch?v=Kgb6FxuaPQA">http://www.youtube.com/watch?v=Kgb6FxuaPQA</a></p>
</div>
<p><strong>Bonde Do Role - &#8216;Office Boy&#8217;</strong></p>
<div class="vvqbox vvqyoutube" style="width:425px;height:355px;">
<p id="vvq48706b973e94b"><a href="http://www.youtube.com/watch?v=Iv8mZh3MHhA">http://www.youtube.com/watch?v=Iv8mZh3MHhA</a></p>
</div>
<p><a href="http://www.myspace.com/bondedorole" onclick="javascript:pageTracker._trackPageview ('/outbound/www.myspace.com');"></a></p>
<p><a href="http://www.myspace.com/bondedorole" title="Bonde Do Role " onclick="javascript:pageTracker._trackPageview ('/outbound/www.myspace.com');"><img src="http://i.piccy.kiev.ua/i2/2f/9f/231ef318b51a15bafe70aae61040.gif" alt="Трэш на майспейсе" width="100" height="21" /></a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://globaltrash.com.ua/bonde-do-role-funk-club-metal/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Сергей Курехин - Лекция о броме</title>
		<link>http://globaltrash.com.ua/sergej-kurexin-lekciya-o-brome/</link>
		<comments>http://globaltrash.com.ua/sergej-kurexin-lekciya-o-brome/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 03 Jul 2008 09:35:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Larry</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Uncategorized]]></category>

		<category><![CDATA[Трэш]]></category>

		<category><![CDATA[Бред]]></category>

		<category><![CDATA[Курёхин]]></category>

		<category><![CDATA[Лекция]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://globaltrash.com.ua/?p=235</guid>
		<description><![CDATA[ Многие думают что атомы водорода немогут быть интерессными, это не так. На самом деле на атомном уровне процветает любовь и ненависть равно как и в реальной жизни. Кислород частенько ходит на пивко в хлором, а платина, когда нажрёться в хлам, наровит набить морду плюмбуму. У них своя жизнь, свои радости и переживания. И мы, в [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p> Многие думают что атомы водорода немогут быть интерессными, это не так. На самом деле на атомном уровне процветает любовь и ненависть равно как и в реальной жизни. Кислород частенько ходит на пивко в хлором, а платина, когда нажрёться в хлам, наровит набить морду плюмбуму. У них своя жизнь, свои радости и переживания. И мы, в свою очередь, должны заботиться о братьях наших меньших.</p>
<p> </p>
<p style="text-align: center;">
<div class="vvqbox vvqyoutube" style="width:425px;height:355px;">
<p id="vvq48706b9742d44"><a href="http://www.youtube.com/watch?v=DZsWKM3KUxA">http://www.youtube.com/watch?v=DZsWKM3KUxA</a></p>
</div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://globaltrash.com.ua/sergej-kurexin-lekciya-o-brome/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Єднаймося, бо ми того варті</title>
		<link>http://globaltrash.com.ua/yednajmosya-bo-mi-togo-varti/</link>
		<comments>http://globaltrash.com.ua/yednajmosya-bo-mi-togo-varti/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Jun 2008 11:12:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Larry</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Трэш]]></category>

		<category><![CDATA[Бред]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://globaltrash.com.ua/?p=233</guid>
		<description><![CDATA[
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: center;"><img class="aligncenter" src="http://i.piccy.kiev.ua/i2/a3/d0/8d84122abd377f2bc5682b48045b.gif" alt="" /></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://globaltrash.com.ua/yednajmosya-bo-mi-togo-varti/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Иной взгляд - Трэш</title>
		<link>http://globaltrash.com.ua/inoj-vzglyad-tresh/</link>
		<comments>http://globaltrash.com.ua/inoj-vzglyad-tresh/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Jun 2008 10:33:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Larry</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Трэш]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://globaltrash.com.ua/inoj-vzglyad-tresh/</guid>
		<description><![CDATA[Сьмецьце, хлуд, трэш — найгоршае з найкепскага… Мэдсястрычкі-маньячкі і набожныя канібалы. Усё наўмысна-безгустоўнае, крывавае і брыдотнае — усё гэта і ёсьць трэш. Міністэрства культуры Беларусі ніколі не заяўляла: «Здымаем фільмы паводле запаветаў трэш-студыі «Трома»: сэкс і кроў у залімітных дозах, звышнізкі бюджэт!» Але наша краіна — запаведнік адборнага мастацкага сьмецьця. Трэш сёньня — ключавы беларускі [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Сьмецьце, хлуд, трэш — найгоршае з найкепскага… Мэдсястрычкі-маньячкі і набожныя канібалы. Усё наўмысна-безгустоўнае, крывавае і брыдотнае — усё гэта і ёсьць трэш. Міністэрства культуры Беларусі ніколі не заяўляла: «Здымаем фільмы паводле запаветаў трэш-студыі «Трома»: сэкс і кроў у залімітных дозах, звышнізкі бюджэт!» Але наша краіна — запаведнік адборнага мастацкага сьмецьця. Трэш сёньня — ключавы беларускі стыль. І знак нашага часу. Дасьледуе <span style="text-decoration: underline;">Андрэй Расінскі</span>.</strong></p>
<p><span id="more-232"></span> </p>
<p><strong><big><span style="font-size: medium;">У заражанай зоне</span></big></strong></p>
<p>Неяк у сеціве наткнуўся на расейскі клюб заўзятараў трэшу. У сьпісе ўрачыстых праглядаў разам зь фільмамі Цібара Такача й «найгоршага рэжысэра ўсіх часоў» Эда Вуда ганаровае месца займала беларуская карціна — «Рэйнджар з атамнай зоны» Вячаслава Нікіфарава.</p>
<p>Грудастыя прастытуткі Чарнобыльскай зоны, недарэчныя эратычныя сцэны, безгустоўная страляніна — усё гэта расквеціць любую кінамакулятуру.</p>
<p>Але Нікіфараў — аўтар клясычных экранізацый «Дуброўскага», «Бацькоў і дзяцей» — профі, які й не зьбіраўся здымаць сьмецьце. Проста «Рэйнджар» — жанр для яго чужы, нязручны й неасвоены, а недаробленыя, неахайныя вобразы нізкага жанру заводзяць нас у заражаную зону, дзе пануе хлуд.</p>
<p> </p>
<p><strong><big><span style="font-size: medium;">Вайна «Прастытуткі» зь «Лясной быльлю»</span></big></strong></p>
<p>Трэш люляецца ў калысцы кожнай культуры. Нават само нараджэньне высокага й паважанага сёньня кіно адбывалася пад кірмашовыя крыкі й балаганныя воплескі.</p>
<p>У беларускай культуры на ролю першага фільму — разам зь «Лясной былю» Тарыча — прэтэндавала й камэрцыйна-забаўляльная «Прастытутка».</p>
<p>Апісаньне гэтага рарытэту не пакідае сумневу ў трэшавасьці тагачаснай кінапрадукцыі. «Забітыя жыцьцём» жарсьці, табліцы вэнэрычных захворваньняў, прытоны… Мастакі не хавалі пагарды, але цікава, што «клубнічна»-сьмецьцевыя люлі ганараваныя тытрамі Віктара Шклоўскага, культавага расейскага інтэлектуала.</p>
<p> </p>
<p><strong><big><span style="font-size: medium;">Імпэт Цэнзара</span></big></strong></p>
<p>Лінію «Прастытуткі» працягнуў Юры Цьвяткоў, цяпер кіраўнік Дзяржрэгістру. Але карціны, калісьці зробленыя ім, напоены радасьцю й непасрэднасьцю наіўнага трэшу. Чаго вартая камэдыя «Гэтая вясёлая плянэта»: іншаплянэтнікі трапляюць на сустрэчу Новага году: недарэчныя касьцюмы, замілаваньне й ап’янела-лёгкая бутафорыя пераплюнуць любых «Клоўнаў-забойцаў з далёкага космасу».</p>
<p>Цьвяткоў даказаў: трэш — гэта ня толькі тромаўскія кроў, мяса і язык на бак, але й беларуская цнатлівасьць у квадраце, музычныя дрындушкі за кадрам і кола ад ровару ў якасьці іншаплянэтнага прычындала.</p>
<p> </p>
<p><strong><big><span style="font-size: medium;">Паўлінка, знойдзеная на сьметніку</span></big></strong></p>
<p>«Пасьля кірмашу» Цьвяткова — гэта экранізацыя знакавай п’есы «Паўлінка»; сцэнар фільму склаў Андрэй Макаёнак, акторамі былі Галіна Макарава й Міхаіл Пугаўкін, музыку напісаў Яўген Глебаў.</p>
<p>Але «Паўлінка» атрымалася адлякаванай мыльнаопэрнай дамаю ў этнаграфічным касьцюмчыку з тэатральнымі прыбамбасамі.</p>
<p>Дурацкія скокі, лёгкае камікаваньне, этнаграфічная бутафорыя выстаўленыя рэжысэрам з замілаваньнем і неабавязковасьцю ахайнага й чысьценькага кінасьмецьця.</p>
<p>Дык ці ня ёсьць кіна-Паўлінка Цьвяткова сапраўдным узнаўленьнем таго, што насамрэч напісаў Купала, — лёгкім, нязмушаным і неабавязковым трэшам?</p>
<p>Ці ня з трэшу пачыналася новая беларуская культура? Трэшу, які знаходзіць сваё месца наўзбоч ад «высокаакадэмічных» суседніх культур, які наўмысна прыкідваецца «дурным як варона», які апранае кажух Мацея Бурачка і песьціць на галаве каўтун?</p>
<p> </p>
<p><strong><big><span style="font-size: medium;">«Мне мамку зарэзалі немцы…»</span></big></strong></p>
<p>Трэш — гэта рэзэрвацыя, дзе ўсе аўтары, незалежна ад іхняга таленту, становяцца аднолькава «бяздарнымі» (часам наўмысна) — і кірмашова-імпэтнымі. Крытыкі дасюль пакутуюць у роздумах, як ставіцца да апошніх вершаў Купалы. А ён проста гуляў тут па правілах трэшу. Некаторым ягоным радкам пазайздросьцілі б любыя трэш-сцэнарысты: «Мне мамку зарэзалі немцы, сястрычку спалілі жыўём. Дык хай жа кроў чорная льецца, іх псіная кроў ручаём…» — гэта зь вершу «Хлопчык і лётчык на вайне».</p>
<p>І ў савецкага Купалы не адзін такі хлудны верш. 1930-я насычаныя «тапельцамі» ў Вісьле, «бандай трацкісцкай», якую «асіна адкіне», штучным шчасьцем — ажно пільны крытык з наганам Лукаш Бэндэ заўважыў, што тагачасныя Купалавы творы не адпавядаюць таленту: неахайныя, нядбайныя, зь няправільнай рыфмай — без душы.</p>
<p>Яны пад эпоху — трэшавыя.</p>
<p> </p>
<p><strong><big><span style="font-size: medium;">Эратычныя ночы «Сатанінскага туру»</span></big></strong></p>
<p>Куды натуральнейшы трэш у Івана Шамякіна, выдатнага бульварнага пісьменьніка. Модніцы-даяркі, якія адстойваюць права на асабістае жыцьцё ў сацспаборніцтве, дазаваныя эратычныя сцэнкі. Але самы круты трэш — «Сатанінскі тур», калі аўтар быў разгублены перабудоваю і канчаткова страціў пачуцьцё меры. Шлюндра заражае СНІДам хабарніка, чаўнакі вязуць у аўтобусе труп і выдаюць за жывога — характараў няма, затое якая энэргетыка!</p>
<p>Перабудовачная эпоха спараджала самыя чыстыя дыямэнты сьмецьця: можна паказваць забароненае, але аўтарскія сілы загубленыя, а ўлады жанравых традыцый — што хоць неяк дазваляе трымаць форму — пакуль няма.</p>
<p> </p>
<p><strong><big><span style="font-size: medium;">Д’ябал у шафе і палюбоўніца Берыі</span></big></strong></p>
<p>Сярод тагачасных дыямэнтаў — непераўзыдзены трэш-шэдэўр кінарэжысэра Віталя Дудзіна «Д’ябал» («Бес»). Д’ябал у шафе з голымі бабамі грае ці то на баяне, ці то на гітары; дзяўчынка (амаль праз увесь фільм аголеная) атручвае ўласную бабулю; бабка (сэксапільны грудасты труп у выкананьні Маі Булгакавай) апавядае, як ёй хораша было з Лаўрэнціем Берыем.</p>
<p>Шкілеты ў саванах ідуць праз горад, і — самая выбітная сцэнка — душа (з воблаю ў руках) стаіць над сваім целам, а мэдсястрычка-істэрычка ломіцца ў апэрацыйную…</p>
<p>«Д’ябал» Дудзіна — самы чысты, нязмушаны й геніяльны беларускі хлуд.</p>
<p> </p>
<p><strong><big><span style="font-size: medium;">Шэдэўр паводле Чаргінца</span></big></strong></p>
<p>Здавалася, па вайсковай тупасьці й недарэчнасьці немагчыма пераплюнуць тромаўскіх «Нацыстаў-сэрфінгістаў, якія мусяць памерці»: састарэлая й помсьлівая амэрыканка з наганам перасьледуе на матацыкле нацыстаў-сэрфінгістаў і давіць катэрам сэрфінгіста Адольфа.</p>
<p>Рэжысэр Юры Бяржыцкі даказаў, што пераўзысьці можна ўсё. Пасьля карціны «Вам — заданьне» паводле М.Чаргінца вайсковую тэму ў беларускім кіно можна лічыць закрытаю, бо бязь сьмеху глядзець на людзей у мундзіры нельга.</p>
<p>Няма аніводнага штампу беларускага вайсковага кіно, які ня быў бы даведзены ў гэтым фільме да абсалютнага, глыбіннага і сумленнага маразму.</p>
<p>Нават сцэна спаленьня жыўцом людзей — якая мусіла быць сур’ёзнай! — зьнятая так, што здольная выклікаць зайздрасьць камэдыёграфаў.</p>
<p>Людзі сагнаныя ў хату: выцьцё і лямант. Раптам — ні з пушчы ні з поля — з радаснымі (!) тварамі плякатных герояў яны выбіваюць дзьверы — і разьбягаюцца.</p>
<p>Бравурная вайсковая статыстыка (самае ачалавечанае ў фільме), мэляман-нацыст, раптам забіты кепскім панам (сцэнка яшчэ тая), — і над усім гэтым энкавэдыст зь нявестаю, сьветлы вобраз якога настолькі ідыятычна-шчасьлівы і правільны, што можа быць толькі мараю сёньняшняй улады.</p>
<p>Адбываецца вяртаньне да самага адлякаванага «саўка», але безь ягонай крыві, плоці, энэргіі — і нават безь ягонай фальшывай «праўды», але з паўторамі і з выключнай, замілавальнай бяздарнасьцю.</p>
<p> </p>
<p><strong><big><span style="font-size: medium;">Марат Казей і калдыры</span></big></strong></p>
<p>Хлуд савецкай эпохі не адпускае і незалежных беларускіх трэшмэйкераў. Так вайсковыя атрыбуты нечакана засьвяціліся ў праекце «Навінак» — фільме «Случай з пацаном». Уступная застаўка студыі «Навінкі Home Video» ўяўляе сабой Марата Казея з гранатай.</p>
<p>У засені Марата Казея пазыцыянавалі сябе й «Зубры», якія вызначыліся трэш-акцыямі, дзе за «лыжнікам» ганяліся псыхіятрыні, а за імі — сапраўдныя міліцыянты.</p>
<p>Але найлепшая кампанія для Марата Казея — «Саша і Сірожа» — самае камэрцыйнае беларускае сьмецьце апошніх часоў. Два прыдуркі, якія гутараць на трасянцы, гопнікі й калдыры — яны даводзяць да сьцёбнага сур’ёзу штампы, забабоны й пагалоскі.</p>
<p>Мілыя бутафорскія морды хаця й не выпівалі пад «помнікам з гранатаю», але прынялі б манумэнт у сваю кампанію (і выклікалі раздражненьне афіцыёзу). Проста ў афіцыёзу свой — і манапольны — стыль. Гэты стыль — трэш-афіцыёз.</p>
<p> </p>
<p><strong><big><span style="font-size: medium;">Трэш-афіцыёз і вызваленьне</span></big></strong></p>
<p>Цяжка пераплюнуць Усенароднаабранага ў лыжных забегах па асфальце. А сэлектарныя нарады па ўгнаеньнях? Уключыце тэлебачаньне — на вас патокам пальецца трэш безь берагоў і бязь межаў…</p>
<p>«Я знайшоў яго на памыйніцы!» — гэта ня проста абраза й крык душы. Гэта глыбінная дзяржаўная палітыка.</p>
<p>Галоўны стыль сёньня — гэта трэш-афіцыёз, бо сьцьвярджаецца ізаляцыя, маргінальнасьць, адкінутасьць Беларусі. Беларусь як сьметніца савецкай прасторы.</p>
<p>І што рабіць з гэтымі горамі хлуду, зь яго абсалютным і задоўжаным панаваньнем?</p>
<p>Даводзіць да абсурду і перапрацоўваць.</p>
<p>У справе давядзеньня да абсурду зуброўскія псыхіятры — самае адэкватнае. Хаця сёньня нават і даводзіць ня трэба — дастаткова адбіраць і паказваць. Перапрацоўка старога хлуду стварае новую культуру.</p>
<p>Таму на развалінах трэш-афіцыёзу няхай жыве беларускі трэш!</p>
<p>І новая высокая культура, якая з гэтага вырасьце.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://globaltrash.com.ua/inoj-vzglyad-tresh/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Давно пора</title>
		<link>http://globaltrash.com.ua/davno-pora/</link>
		<comments>http://globaltrash.com.ua/davno-pora/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Jun 2008 10:28:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Larry</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Трэш]]></category>

		<category><![CDATA[Агитация]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://globaltrash.com.ua/davno-pora/</guid>
		<description><![CDATA[
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: center;"><img class="Давайте уничтожим небо =) aligncenter" src="http://i15.mindmix.ru/90/20/42090/51/571151/23228828_1208747022_6539501_26933105_17623498_16970773_13047814_10572074_8e72e96b6357.jpeg" alt="" width="342" height="400" /></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://globaltrash.com.ua/davno-pora/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Elijah Wood - Numa Numa</title>
		<link>http://globaltrash.com.ua/elijah-wood-numa-numa/</link>
		<comments>http://globaltrash.com.ua/elijah-wood-numa-numa/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Jun 2008 14:14:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Larry</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Трэш]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://globaltrash.com.ua/elijah-wood-numa-numa/</guid>
		<description><![CDATA[

http://www.youtube.com/watch?v=BzwOsIh7FDE

]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: center;">
<div class="vvqbox vvqyoutube" style="width:425px;height:355px;">
<p id="vvq48706b97698bf"><a href="http://www.youtube.com/watch?v=BzwOsIh7FDE">http://www.youtube.com/watch?v=BzwOsIh7FDE</a></p>
</div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://globaltrash.com.ua/elijah-wood-numa-numa/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Каннибал! Мюзикл / Cannibal The Musical</title>
		<link>http://globaltrash.com.ua/kannibal-myuzikl-cannibal-the-musical/</link>
		<comments>http://globaltrash.com.ua/kannibal-myuzikl-cannibal-the-musical/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Jun 2008 13:47:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Larry</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Обсор Кино]]></category>

		<category><![CDATA[Трэш]]></category>

		<category><![CDATA[Кино]]></category>

		<category><![CDATA[Трей Паркер]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://globaltrash.com.ua/kannibal-myuzikl-cannibal-the-musical/</guid>
		<description><![CDATA[
Для любителей трэша особый интерес представляет невообразимо прекрасный музыкальный ужастик «Каннибал! Мюзикл» – первый фильм будущего создателя «Южного парка» Трэя Паркера, который он сделал во время учёбы в колледже. В 1873 году шестеро американский парней предприняли путешествие их штата Юта в штат Колорадо, с тем чтобы поиграть в золотоискателей и промыть немного породы. В дорогу [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: center;"><img class="aligncenter" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/thumb/5/5c/CannibalMusical.jpg/483px-CannibalMusical.jpg" alt="" width="483" height="599" /></p>
<p>Для любителей трэша особый интерес представляет невообразимо прекрасный музыкальный ужастик «Каннибал! Мюзикл» – первый фильм будущего создателя «Южного парка» Трэя Паркера, который он сделал во время учёбы в колледже. В 1873 году шестеро американский парней предприняли путешествие их штата Юта в штат Колорадо, с тем чтобы поиграть в золотоискателей и промыть немного породы. В дорогу они взяли холщевый мешок с припасами, лошадку, несколько одеял, а также топор, пистолет и заржавленное кайло. Спустя месяц один из экспедиторов сидит на скамье подсудимых по довольно страшному обвинению: он, якобы, не только убил товарищей, но и съел. К нему в камеру приходит журналистка – вся в красном, напомаженная, губки бантиком, – и с фальшивым сочувствием просит: «Расскажите, как вам одиноко во мраке». А он ей: «Да нормально, нормально, чего вы!».<br />
Как и вся продукция студии «Трома», «Каннибал» это дешевое (бюджет 125 тыс. долларов), нарочито грубое, недетское и крайне физиологичное кино: пусть токсичные мстители грязь в картине не месят, но язык в ней вырвут, голову срубят и сучок в глаз воткнут. Как и многая продукция «Тромы», «Каннибал» — кино очень смешное. Дело тут не столько в истории (с точки зрения жиреющих США, людоедство – занятие довольно курьезное), сколько в маргинальной звезде Трее Паркере, придумавшем и поставившем фильм. Будущий всеамериканский сатирик, автор мультиков про «Южный парк» и кукольного «Отряда Америка», он, оказывается, еще в 1990-х подавал большие надежды и глумился над всеми и вся: от вестернов до японцев. Ну а в том, что петь в «Каннибале» начали за десять лет до того, как за мюзиклы стали давать «Оскара», виновно лишь нежелание «Тромы» и Паркера вливаться в мэйнстрим. Как кричал герой одной из картин, снятой на той же студии, лежа без ноги в месиве из крови и костей: «Не сдавайте им этот бой! Ведь мы — настоящее независимое кино!».</p>
<p><span id="more-229"></span></p>
<p><strong>Жанр</strong>: мюзикл, ужасы, комедия, трэш<br />
<strong>Режиссер</strong>: Трей Паркер<br />
<strong>В ролях</strong>: Дайан Бейчар, Трей Паркер, Стефен Блэкпул, Матт Стоун, Тодди Уолтерс, Ян Хардин</p>
<p>- &#8220;Трома&#8221; выпустила фильм в 1996 году, хотя снят он был в 1993 и назывался &#8220;Альферд Пакер: мюзикл&#8221;. Фильм основан на реальной истории Пакера, путешествовавшего из Юты в Колорадо вместе с товарищами. Товарищей он потерял и, похоже, съел. За это его и осудили. Но т.к. история Пакера вне тех мест не очень известна, &#8220;Трома&#8221; ловко переименовала фильм в &#8220;Каннибал! мюзикл&#8221;. После успеха &#8220;South Park&#8221; фильм был переиздан — и стал своего рода легендой.</p>
<p>- песни к фильму были написаны Трэем Паркером, он же сыграл главную роль каннибала =)</p>
<p>- &#8220;индейцы&#8221; — это японцы, студенты из колледжа по обмену;</p>
<p>- лошадь Пакера зовут Лиэн, как бывшую невесту Паркера;</p>
<p>- некоторые люди из массовки — это преподы колледжа, где учился Паркер. Священник, по некоторой информации, — тоже препод;</p>
<p>Эпизодический персонаж, произносящий &#8220;Ты обречён&#8221;, основан на Ральфе из фильма &#8220;Пятница, 13-е&#8221;; в сценарии фильма он обозначен как &#8220;Старый безумный Ральф&#8221;;</p>
<p style="text-align: center;">
<div class="vvqbox vvqyoutube" style="width:425px;height:355px;">
<p id="vvq48706b977691b"><a href="http://www.youtube.com/watch?v=8GszhYsV3MM">http://www.youtube.com/watch?v=8GszhYsV3MM</a></p>
</div>
<p style="text-align: center;">
<div class="vvqbox vvqyoutube" style="width:425px;height:355px;">
<p id="vvq48706b9777374"><a href="http://www.youtube.com/watch?v=npC0HTw-2-s">http://www.youtube.com/watch?v=npC0HTw-2-s</a></p>
</div>
<p> </p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://globaltrash.com.ua/kannibal-myuzikl-cannibal-the-musical/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Танцы с Star Wars&#8230;</title>
		<link>http://globaltrash.com.ua/tancy-s-star-wars/</link>
		<comments>http://globaltrash.com.ua/tancy-s-star-wars/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Jun 2008 04:27:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Larry</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Трэш]]></category>

		<category><![CDATA[Бред]]></category>

		<category><![CDATA[Танцы]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://globaltrash.com.ua/?p=228</guid>
		<description><![CDATA[Дисней издеваеться над святым&#8230;
Дарт Ваейдер под музыку Майкла Джэксона&#8230;

http://www.youtube.com/watch?v=UkTQwP2gFxU

]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Дисней издеваеться над святым&#8230;</p>
<p>Дарт Ваейдер под музыку Майкла Джэксона&#8230;</p>
<div class="vvqbox vvqyoutube" style="width:425px;height:355px;">
<p id="vvq48706b97824a4"><a href="http://www.youtube.com/watch?v=UkTQwP2gFxU">http://www.youtube.com/watch?v=UkTQwP2gFxU</a></p>
</div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://globaltrash.com.ua/tancy-s-star-wars/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
	</channel>
</rss>
